СТЕРНИ́ЩЕ, а, с. Поле, покрите стернею (у 2 знач.). Три агрономи, три господарі йдуть стернищем недавно скошеної пшениці, поділяються думками (Оров., Зел. повінь, 1961, 22); У полях орали, і чорні клини виразно виднілися серед стернищ (Гуц., Скупана.., 1965, 162); На ниву вийшли трактори. За кілька днів зорали стернище (Хлібороб Укр., 2, 1969, 26).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 690.