СТИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. стика́тися. Найменшого стикання добрив з грунтом досягають при внесенні їх у рядки або гнізда в гранульованому вигляді (Колг. Укр., 7, 1956, 23); В його вірші владно вривається свіжий струмінь реалізму, породжений стиканням поета з суперечностями реального життя (Криж., М. Рильський, 1960, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 695.