СТИЛІСТИ́ЧНО, присл. Щодо стилю, з погляду стилю. «Слово о полку Ігоревім» — безсмертне. Воно в зовсім новому тоні й плані прозвучало у Павла Тичини, цикл якого — «Плач Ярославни» — стилістично пов’язаний із «Словом», але глибоко сучасний за змістом (Рильський, X, 1962, 10); Завданням стилістики є.. навчити найширші кола мовців умінню зіставляти мовні факти і явища, щоб обрати стилістично найдоцільніше і найвиразніше слово (Сучасна укр. літ. м., V, 1973, 32); Величезна кількість монументальних, стилістично далеких один від одного розписів, зроблених митцями Середньовіччя і Ренесансу, виконана в архітектурі одного типологічного ряду (Образотв. мист., 3, 1974, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 697.