СТИМУЛЯ́ТОР, а, ч. Засіб активізації яких-небудь процесів, дій, явищ або чиєї-небудь діяльності, життєздатності і т. ін. Рослинний світ — це і натхненник настроїв, і збудник здоров’я, і великий стимулятор бурхливого кохання (Ле, Право.., 1957, 59); Світова система соціалізму є нині могутнім стимулятором зростання й розвитку національно-визвольного руху (Ком. Укр., 7, 1968, 75); Досить часто в період найбільш напруженої роботи люди розумової праці вдаються до хімічних стимуляторів працездатності (Наука.., 10, 1956, 17); // Хімічна речовина, якою користуються для прискорення розвитку та росту рослин. В практиці все більшого значення.. набуватиме передпосівна обробка насіння різними стимуляторами (Укр. бот. ж., XVII, 1, 1960, 40); Дія стимуляторів — різноманітна. Вони можуть прискорювати ріст та розвиток рослин і, навпаки, уповільнювати їх (Веч. Київ, 21.VIII 1961, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 699.