СТИСКА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. стиска́ти і стиска́тися. О третій годині ночі стискання криги припинилося (Трубл., І, 1955, 412); Величезні сили, що можуть розвинутися при розширенні і стисканні тіл, треба враховувати в техніці (Фізика, II, 1957, 12); Щось лагідно почало тиснути йому ногу. Стискання було боязке (Вас., І, 1959, 355); Наступа несподіваний наплив ніжності: починаються поцілунки і стискання, при цьому баба терпить товченики у живіт, і маленькі ніжки тупотять їй по мозолях, бо унука неодмінно хоче вилізти на коліна (Григ., Вибр., 1959, 431); Мороз міцнішав, скрипіли від його стискання дерева (Донч., IV, 1957, 85); Вони привіталися, як чужі, коротким і млявим стисканням рук (Рибак, Час.., 1960, 133); [Анна:] Чи могли б ви шпагою відтяти всі косі погляди,.. моргання, свисти і плечей стискання, що скрізь мене б стрічали й проводжали? (Л. Укр., III, 1952, 394); З солодким стисканням серця, з трепетом побожності припадала вона устами.. до м’якої руки о. Василя (Коцюб., І, 1955, 327).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 702.