Стовбець, бця, м.
1) = Стовпець. Рудч. Ск. II. 34. Чуб. VII. 445.
2) Рыба Gobio fluwiatilis. Вх. Пч. II. 19.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 207.
Що oзначає слово - "стовбець"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.