СТОВКО́ВИЩЕ, а, с. Те саме, що стовко́висько. Шумує строкарське стовковище, сплітаються і розплітаються голоси (Стельмах, Хліб.., 1959, 201).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 720.