СТОВПА́ТИЙ, а, е, рідко. Смугастий. До своєї кімнати хутко промайнув господар у стовпатім одягу (Досв., Вибр., 1959, 56); Стовпата плахта.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 721.