СТОГОЛО́ВИЙ, а, е. Який має сто або дуже багато голів. Гострими очима вп’явся [становий] в стоголовий натовп (Головко, II, 1957, 342); Стоголове чудовисько.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 724.