СТОКРА́ТНИЙ, а, е, книжн.
1. Збільшений у сто разів. Відповімо ж на удар стократним ударом, щоб фашизм-гітлеризм був стертий з лиця землі! (Довж., ІІІ, 1960, 17); Стократна сила йшла на нашу силу (Перв., І, 1958, 358); У стократному розмірі.
2. Який повторюється багато разів; багатократний. Дарма їх мука, скарга їх лунала Стократною луною до небес, Дарма побожний люд молив чудес (Рильський, II, 1956, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 726.