СТО́ЛИК, а, ч. Зменш. до стіл (див. стіл1 1). Христина сиділа коло столика і вишивала рушник (Н.-Лев., VI, 1966, 77); Дідусь уже сидить на маленькому стільчику перед низьким столиком (Багмут, Опов., 1959, 11); На невеличкому туалетному столику.. стояв прибраний барвінком і колосками портрет Тараса Григоровича (М. Ол., Леся, 1960, 145).
Ко́сий сто́лик див. ко́сий.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 726.