СТО́ЛИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до сто́лик. Сад панський великий.. Там і лавочки, й столички (Вовчок, І, 1955, 145); Маленька Маня сиділа за своїм маленьким столичком.. і малювала картинки (Григ., Вибр., 1959, 452); Сидів на стільчику коло низенького столичка сивобородий дід Ярема (Загреб., День.., 1964, 178).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 727.