СТОЛЯРЧУ́К, а, ч. Підмайстер столяра. Івлєв.. зайнятий пакуванням речей з допомогою підлітка столярчука, який з гуркотом забиває цвяхами вже готовий ящик (Коч., II, 1956, 385).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 728.