СТОЛІ́ТТЯ, я, с. Те саме, що сторі́ччя. Століття люди б’ються, Щоб воленьки здобуть!.. (Л. Укр., I, 1951, 36); Минуть століття, а ім’я великого Леніна, його діла, його неповторний образ житимуть у пам’яті народів усього світу (Ком. Укр., 4, 1967, 10); За це от біле молоко гумове Століттями точилася війна (Рильський, III, 1961, 295); Посадовила я тополю в день народження Кобзаря, саме на століття (Ю. Янов., І, 1954, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 727.