СТОПРОЦЕ́НТНИЙ, а, е.
1. Який містить сто процентів чого-небудь.
2. Який охоплює всіх або все; цілковитий. Я просив Басову дати мені чотири, максимум п’ять років на проведення розрахунків і великої серії допоміжних дослідів,.. [на] додаткові теоретичні і практичні роботи, а тоді вже йти на велике випробування, маючи стопроцентну певність успіху (Собко, Справа.., 1959, 102); У панській Польщі понад 5,5 мільйона чоловік не вміли читати і писати, а нині ПНР є країною майже стопроцентної письменності населення (Ком. Укр., 7, 1964, 82).
3. перен., розм. Те саме, що спра́вжній. — Зараз я — стопроцентний киянин. Цілими днями колесую по київських вулицях (Загреб., День.., 1964, 262); В боротьбі проти філософії марксизму дипломовані прислужники буржуазії пропагували найбільш реакційні ідеалістичні вчення — від філософії неокантіанства до стопроцентного богослов’я (Розв. науки в УРСР.., 1957, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 731.