СТОП-КРА́Н, а, ч. Пристрій у вагонах для негайної зупинки поїзда, трамвая і т. ін. Старший кондуктор, помітивши з площадки останнього вагона сигнал зупинки, зірвав стоп-кран… (Веч. Київ, 6.VІІІ 1957, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 731.