СТО́РЧГОЛОВ, присл.
1. Униз головою.
2. Дуже швидко; стрімголов. — Мамусю, мамусю, їдуть! Вони сторчголов з печі… стіл застилають (Тесл., Вибр., 1950, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 739.