СТРАТЕГЕ́МА, и, ж., заст. Воєнна хитрість, винахідливість під час проведення бойових дій, яка вводить в оману противника. На його [Врангеля] боці наймогутніша техніка, блискучі стратегеми.. І все ж, як не б’ються офіцерські його полки,.. нічого не можуть вдіяти з тією незрозумілою живучою масою сірих та босих армій (Гончар, II, 1959, 380).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 751.