СТРЕ́ПЕТІВ, това, тове. Прикм. до стре́пет; належний стрепетові. Так вони йшли розмовляючи, зрідка зупиняючись, щоб оглянути в траві стрепетове гніздо (Гончар, Таврія, 1952, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 763.