СТРИБКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., рідко. Властивість за знач. стрибкува́тий. З настанням зими ритм шкільного життя стабілізувався, гуртки працювали нормально, в успішності не було стрибкуватості, характерної для початку року (Гур., Новели, 1951, 201).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 765.