СТРИ́ЙКО, а, ч., діал. Пестл. до стрий. — Як? То й вуйко не з релігійних переконань пішли на теологію? А я думала, що тільки один стрийко Нестор… наш гусарин (Вільде, III, 1968, 52); Ми приїхали до хати мого стрийка на сільськім драбинястім возі, вистеленому вщерть пахучим сіном (Літ. Укр., 4.VIII 1967, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 769.