СТРОБОСКО́П, а, ч., техн. Демонстраційний і контрольно-вимірювальний прилад для одержання безперервного руху зображень, а також для фіксування окремих фаз руху. Вона [машина] посувалась попервах тихенько, плавно,.. після.. замолола колесами, як в стробоскопі (Григ., Вибр., 1959, 365).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 783.