СТРУГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. струга́ти. В хаті стояв верстат для стругання дерева (Н.-Лев., II, 1956, 392); Пахло обструганою сосною, чути було тілько одноманітний стук та ширк од забивання гвіздків та од стругання рубанком (Григ., Вибр., 1959, 328); Важку ручну працю — пневматичне рубання — майже цілком замінено газокисневим струганням (Наука.., 2, 1957, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 788.