СТРУ́ХНУТИ, не, док., розм. Те саме, що струхля́віти. * Образно. — Я знаю, що ваші дукати і струхнуть при вас! — спалахнула панночка (Л. Янов., I, 1959, 121).
СТРУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., рідко. Те саме, що струсну́ти. Слідчий Руллер.. однією рукою струхнув нову сигарету об підставку розп’яття (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 329); Гостре лезо лягло в розсішок яблуні, струхнувши іній (Шиян, Переможці, 1950, 83); — Хай вас чорт візьме всіх! — струхнувши очіпком, грубо кинула Настя (Вас., І, 1959, 286).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 795.