СТРУХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., рідко. Те саме, що струсну́тися. З-під лавки виліз [Еней] і струхнувся, Закашляв, чхнув і стрепенувся (Котл., І, 1952, 92); — Здорово, Галю! — підбігши до неї, скрикнув він. Галя струхнулась (Мирний, IV, 1955, 119).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 795.