СТРІ́ПУВАННЯ, я, с. Дія за знач. стрі́пувати. Для досліду зрізували гострою бритвою верхівки стебел.. Зв’язані стебла тримали в дистильованій воді протягом доби, після чого, струсивши воду енергійним стріпуванням, стебла зважували і залишали їх в лабораторії для вільного висихання (Укр. бот. ж., XVIII, 1, 1961, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 780.