СТУДЕБЕ́КЕР, а, ч. Вантажний автомобіль американської фірми «Студебекер», який надходив у СРСР у період Вітчизняної війни 1941-45 рр. Телеграфний стовп голосно гудів проводами у Варвари над головою. Тут і підібрав її шофер студебекера, навантаженого снарядами для «катюш» (Перв., Дикий мед, 1963, 18); Через кілька хвилин технік виринув з темної вулички. — По машинах! — скомандував він, сідаючи сам у передній студебекер (Гончар, III, 1959, 182).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 799.