Що oзначає слово - "студити"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СТУДИ́ТИ, студжу́, сту́диш, недок., розм.

1. перех. і без додатка. Робити що-небудь холодним або холоднішим; охолоджувати, остуджувати. Вогонь палить, вода студить (Укр.. присл.., 1963, 245); Мела хуртовина, сніг падав за комір, холодними струмками студив обличчя, але Сергій цього не помічав (Гур., Друзі.., 1959, 175); Ми роззулись і пішли берегом босі, хоча ночі стояли холодні і ноги студила колюча світанкова роса (Мур., Бук. повість, 1959, 25); В квітні ще не раз північні вітри з морозами студили землю (Горд., Дівчина.., 1954, 19); // перех. Дмухаючи на гарячу страву, робити її холоднішою. Отець Артемій.. налив з стакана в мисочку чаю і почав похапцем студити (Н.-Лев., IV, 1956, 46); Студить юшку в ложці Іван, і витягнуті трубкою губи ворушать цурпалками коротких вусів (Стельмах, На.. землі, 1949, 148); // неперех. Дути на руки для їх зігрівання. Кожне у руки студе, бо хоче їх нагріти (Укр.. присл.., 1963, 138); // неперех. Дути, віяти (про вітер). Із степу не переставав студити холодний вітер (Епік, Тв., 1958, 113); Починав падати різкий дощ, студив.. морський вітер (Мик., II, 1957, 217).

2. перех. Сильно морозити, трусити. Вдень було нудно. Студила пропасниця (Тулуб, Людолови, II, 1957, 319).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 800.