СУБ’ЄКТИВІ́СТСЬКИЙ, а, е. Стос. до суб’єктивізму. Партія рішуче відкинула легковажний суб’єктивістський погляд на будівництво комунізму в нашій країні як на якийсь святковий похід (Ком. Укр., 11, 1966, 2); // Власт. суб’єктивізму або суб’єктивістові. Митець-модерніст, далекий від життя і замкнутий у магічному колі свого індивідуалізму, втілює в художньому творі лише своє індивідуально-суб’єктивне, чисто суб’єктивістське «бачення» світу (Рад. літ-во, 1, 1962, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 815.