СУБСТРА́Т, у, ч., спец.
1. Те, що лежить в основі яких-небудь утворень. Перехід базальтового субстрату в гранітний відбувається в умовах геосинкліналі (Геол. ж., XVI, 2, 1956, 8); // Предмет або речовина, на яких розвиваються тваринні або рослинні організми. Люди звикли думати, що для життя рослини обов’язково потрібний грунт. Виявляється, ні. Рослина добре росте й плодоносить на різних субстратах — гравії, щебені, кам’яновугільному шлаку,.. тирсі, морському піску і навіть просто на воді (Хлібороб Укр., 6, 1964, 3); Триптофан сам по собі не є найпоживнішим субстратом для тифозної палички в порівнянні з деякими іншими амінокислотами (Мікр. ж., XV, 3, 1953, 24); * Образно. Основний субстрат мінералогії, її життєвий грунт — топографічна мінералогія (Вибр. праці В. І. Вернадського, 1969, 70).
2. У філософії — спільна єдина основа різноманітних явищ, основа спільності або подібності однорідних явищ. Він [п. Михайловський], цей науковий психолог, відкинув філософські теорії про душу і прямо взявся до вивчення матеріального субстрату психічних явищ — нервових процесів.. (Ленін, 1, 1969, 133).
3. У лінгвістиці — сліди переможеної мови у складі мови-переможця при схрещуванні двох мов. Балканський субстрат.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 817.