СУВЕНІ́РНИЙ, а, е. Признач. для подарунка на відзнаку чого-небудь, на згадку про щось. Сувенірні килимки «Каштан», «Весна».. експонувались на кількох виставках народного мистецтва (Наука і культура.., 1972, 282); Склодуви і майстри алмазної грані склотермосного заводу освоїли масове виробництво красивих сувенірних ваз для квітів (Веч. Київ, 21.XI 1957, 2); Сувенірне видання; // Який виготовляє сувеніри. У колгоспі відкрито сувенірний цех.. Умільці виготовляють тут до 40 видів чудесних речей (Рад. Укр., 5.XII 1971, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 818.