СУДНОБУДІВНИ́К, а́, ч. Працівник суднобудівної промисловості; фахівець із суднобудування. Ленінградські суднобудівники створили і освоїли серійне виробництво танкерів водотоннажністю 62 тисячі тонн, потужних рибоконсервних заводів, лісовозів та інших сучасних суден (Ком. Укр., 5, 1967, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 827.