СУКЕ́НКА, и, ж. Те саме, що су́кня. Одні з хлопців розпитували [нову школярку], другі критично оглядали її сукенку (Вас., І, 1959, 152); Була [дівчина] в крислатому солом’яному брилі з широкою синьою стрічкою і в.. простенькій дорожній сукенці (Минко, Ясні зорі, 1951, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 831.