СУКО́НКА, и, ж.
1. Те саме, що сукни́на. Під хатою, обклавшись щітками та суконками, завзято чистив свої потріскані чоботи сержант Лошаков (Гончар, І, 1954, 456).
2. рідко. Те саме, що су́кня. На порозі уявилася дівчинка.. у рожевій коротенькій суконці (Вовчок, І, 1956, 375); Повз проходить Міла, дівчинка років 10-11,.. в благенькій, вже подертій суконці (Коч., II, 1956, 325).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 832.