СУ́КРОВИЧНИЙ, а, е. Те саме, що сукрова́тий. Сукровичні виділення; // З якого виділяється сукровиця. — Рану гнійну сукровичну Гоїти треба ножем, щоб решта лишилась здорова (Зеров, Вибр., 1966, 304).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 832.