СУМБУ́РНИЙ, а, е. Позбавлений ясності, системності, порядку; плутаний, безладний. Боюсь тільки, що лист цей буде надто сумбурний, і Ви не повірите, що писав його я — людина методична і досить урівноважена (Шовк., Інженери, 1935, 194).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 835.