СУМНІ́ВНО, присл.
1. Присл. до сумні́вний.
2. у знач. присудк. сл. Малоймовірно; навряд. Сумнівно, щоб ця книга [євангеліє] використовувалася старим як «руководство» в житті, бо валялася десь на полицях із 1902 року (Тют., Вир, 1964, 392).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 840.