СУМНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати сумним, сумнішим. Швидко пішла [Ольга]. Не озирнулась. А він дивився їй услід, сумнішав (Дор., Не повтори… 1968, 22); З кожним словом сумнішало, хмурніло обличчя співака, наче його самого забивали в кайдани (Стельмах, Правда.., 1961, 54).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 840.