СУПІДРЯ́ДНИЙ, а, е, грам. Який сполучає (речення) способом супідрядності.
∆ Супідря́дні ре́чення — два чи кілька підрядних речень, підпорядкованих одному й тому самому членові головного речення або головному реченню в цілому.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 847.