СУПІ́РНИК, а, ч., діал. Суперник. Вся його злість обернулася на.. нового супірника (Фр., IV, 1950, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 847.
Що oзначає слово - "супірник"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.