СУПІЩА́НИЙ, а, е. Прикм. до су́пісок. В заплавах і на низинах поширені досить родючі лучні і лучно-болотні грунти супіщаного та суглинкового механічного складу (Соц. твар., 2, 1956, 23); // Важливою складовою частиною якого є супісок. Під малину насамперед відводять легкі, помітно вологі суглинкові та супіщані грунти (Колг. Укр., 1, 1954, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 847.