СУТОЗЛО́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що щирозло́тий. Дніпром.. людці перевозили всяке добро, не оплачуючи: шовки, оксамити, парчі сутозлоті, пахучі шафрани й крами дорогії, в барильцях щире золото й срібло (Вовчок, І, 1955, 89); Весела і струнка, в вінку живих надій, Ступила ти на шлях на зловорожий свій І ждала дивних див, героїв сутозлотих… (Зеров, Вибр., 1966, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 861.