СУХОЛЮ́БНИЙ, а, е.
1. Який росте в посушливих районах (про рослини). Природа піщаної пустині бідна, а все ж на пісках трапляються дрібні сухолюбні рослини (Фіз. геогр.., 6, 1957, 89); По схилах до балок і річок [у Приазов’ї] нерідко грунтового шару немає, а на поверхню виходять білуваті відклади — так звані сарматські вапняки, на яких ростуть різні сухолюбні рослини (По заповідних місцях.., 1960, 14).
2. Пристосований до життя і розвитку в посушливій місцевості (про комах). Є сухолюбні комахи, які живуть при дуже низькій вологості (Захист рослин.., 1952, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 868.