СУЧА́СНО. Присл. до суча́сний. Образ далекого, майже легендарного князя — воїна Святослава.. художник трактує надзвичайно сучасно (Мист., 3, 1967, 20); // у знач. присудк. сл. [Острожин:] Як уважаєте, тільки се не сучасно для такої сили, як ви (Л. Укр., II, 1951, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 872.