СХАБ, у, ч., діал. Шматок свинини або баранини з ребрової частини туші. Магериха розіклала якраз великий огонь у печі, щоб спекти схаби (Мак., Вибр., 1954, 209).
◊ Спря́жити на схаб — знищити повністю кого-небудь. Постійте, хами! Чекай ти, попе! Буде з вами Не те! Я спряжу вас на схаб! (Фр., X, 1954, 295).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 879.