СХИ́БЛЕНИЙ. а, е. розм., рідко.
1. Помилковий, неточний, неправильний. Схиблений удар — і життю борця грозила велика небезпека (Фр., VI, 1951, 9).
2. на кому — чому, перен. Який має надзвичайну пристрасть до кого-, чого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 882.