СХО́ДИНА, и, ж.
1. Горизонтальний виступ або щабель, на який ступають, піднімаючись куди-небудь або спускаючись звідкись. Наші солдати на чолі з П’ятницьким проскочили крізь ворожий вогонь, показались біля під’їзду рейхстагу, піднялись на сходини (Рад. Укр., 9.V 1968, 4); * Образно. П’ятдесят років Радянської України.. — це п’ятдесят гігантських історичних сходин на висхідному шляху, вказаному В. І. Леніним (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 6).
2. перен. Етап, стадія розвитку чого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 893.