СХО́ДЬБИЩЕ, а, с., розм.
1. Те саме, що збо́рище 1-3.
2. рідко. Випадкове або наперед домовлене побачення з ким-небудь; зустріч. Мабуть, що підглядів Петро.. сі їх сходьбища, а вже не чув ні від кого, бо ніхто її ніколи не бачив під вербою, як вони зіходились (Кв.-Осн., II, 1956, 446).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 898.