СХОДЯ́ЧИЙ, а, е, рідко. Який сходить, піднімається (про сонце). Невдовзі ми вийшли на чисте поле, і мої очі радісно повітали перший проблиск сходячого сонця (Фр., II, 1950, 95); Від променів сходячого сонця зарожевілись далекі гори (Галан, Гори.., 1956, 11).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 898.