СХРЕ́СТЯ, я, с. Місце, де схрещується що-небудь. На схресті вулиць, біля обертових Щитів афішних, свіжими шовками Шурстять стрункі дівчата (Вирган, Квіт. береги, 1950, 128); Повішені на схресті перекладок гойдаються. Живих женуть в полон, на каторгу. Оце «новий порядок» — фашистської Німеччини закон (Гонч., Вибр., 1959, 208).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 903.